Повернутися до звичайного режиму

Вікові норми психічного розвитку дитини

Починаючи з року до трьох, дитина володіє самостійними важкими рухами: ходьбою, бігом, лазінням та інше. Дитина не тільки рухається, але і вчиться регулювати особисті рухи, наслідує дорослому. Сходячи з цього важко постійно звертати увагу малюка на мету та порядок виконання дій: «Ми будемо катати м'ячик. Поклади м'ячик перед собою, як я, а тепер штовхни м'ячик сильно, як я».

Дитина переходить від обстеження предмета до ігрового: з початку він навчається відкривати і закривати баночку, розуміє, що її можна використовувати, як ємність, потім співвідносить цю баночку за властивостями з каструлькою і, нарешті, використовує в грі баночку, як каструльку. Мова дитини тепер стає самостійною і активною. На тлі активізації промови зароджується спілкування з однолітками, дитина робить перші спроби взаємодіяти з іншим малюком у предметної та ігрової діяльності. Головним придбанням особистості в кінці раннього віку стає усвідомлення дитиною себе, як самостійного суб'єкта, своєї особистої дії і особистого бажання.

З цього моменту (з 3-х років) починається епоха дошкільного віку. Саме цей період переходу отримав назву "кризи 3-х років". Зазвичай цей вік супроводжується впертістю, капризами, агресивністю, різкими змінами в настрої та поведінці малюка. Така картина є результат конфлікту між природним прагненням дитини до самостійності та незалежності і обмеженням цього прагнення з боку дорослих.

Дошкільне дитинство (від 3 до 7) характеризується розвитком різноманітних видів дитячої діяльності: ігрової, побутової, образотворчої, трудової та ін. Рівень розвитку дитини має визначатися не тільки його вміннями в тій чи іншій діяльності, але й зацікавленістю в результаті і вмінням його досягати.

Дитина 5 років може відмінно вміти самостійно зав'язати шнурки, але не відчувати потреби це робити. Відсутність у дошкільника потреби проявляти свою умілість або розвивати її є показником незрілості, яка буде гальмувати його подальший розвиток.

Здатність дитини підпорядковувати свою поведінку якої-небудь мети, керувати своїми вчинками формується протягом всього дошкільного віку.

Тільки до семи років дитина здатна виконувати як своє власне завдання, так і завдання, поставлене дорослим не відволікаючись, зберігаючи інтерес, контролюючи себе при цьому і оцінюючи свої результати. Найчастіше батьки чекають цього від дітей 5-ти і навіть 4-х років.

Суттєвим придбанням дошкільного віку стає наочно-образне мислення дитини, завдяки якому стає можливою навчальна діяльність.
Щоб зрозуміти, що легкі предмети не тонуть, дитині 6-ти років уже не треба кидати їх у воду, у нього є поняття легкого і важкого, поняття про властивості води, він може зробити власний висновок.

До кінця дошкільного дитинства у дитини складаються передумови нового виду діяльності - навчальної.
Пам'ятайте, що розвиток дитини проходить поступово і послідовно і на кожному
етапі дитина повинна досягти певних результатів.

/Files/images/70140550_13.png












Кiлькiсть переглядiв: 57