Інформація для батьків:

«Як виховати обдаровану дитину у сім'ї»

/Files/images/обдарован.jpg

Обдарована дитина — дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності.

Дуже багато в благополуччі й успішному розвитку обдарованої дитини залежить від батьків. Потрібно пам'ятати, що вона не лише обдарована і талановита, але перш за все — дитина, якій потрібні любов, захист і співчуття. Талановита дитина талановита не в усьому, істотна проблема обдарованих дітей – це непропорційність у розвитку. Явні чи видатні здібності можуть виявлятися в якійсь одній сфері (наприклад, у математиці), водночас розвиток іншої сфери (наприклад мовлення) може бути нижчим від норми.

Одна з головних психологічних проблем обдарованих дітей полягає в тому, що в них бачать дітей лінивих, упертих, інколи аномальних, «не відсвіту цього». Однією із ознак обдарованості—є висока чутливість, і зрештою — вразливість обдарованої дитини. Такі діти вимагають до себе уваги і визнання. Іноді конфлікт виникає через те, що ми неправильно розуміємо, а тому—і неправильно оцінюємо мотиви поведінки дитини в тій чи іншій ситуації. Тому не буде помилкою, якщо дорослі першими підуть на компроміс. Потрібно намагатися ставитися до дитини як до інтелектуально багатої особистості, поважати її точку зору, наче вона доросла.

Рекомендації щодо виховання обдарованої дитини:

* Відвідуйте зі своєю дитиною музичні заняття, спектаклі, кіно, крамниці, гуляйте разом. Не проводьте з нею «дитячих» розмов, спілкуйтесь на рівних. Читайте їй більше книг, грайтесь із слова. Звичайна прогулянка, похід в магазин цілком влаштовують для словесних вправ.

* Стимулюйте природну зацікавленість й енергію вашої дитини, серйозно відповідайте на її запитання, розвивайте здатність до узагальнення. Запропонуйте дитині переказати сюжет фільму, сформулювати тему вистави або прочитаної книги. Нехай Ваша дитина більше говорить про свої почуття, висловлює свою думку з того чи іншого питання. Навчайте дитину відстоювати свою думку.

* Обдарованій дитині необхідне інтелектуальне середовище, тому знайдіть інших дітей і дорослих, з якими вона могла б обговорювати цікаві питання.

* Заохочуйте дитину до складання розповідей, казок, пісень, написання картин. Виконуйте роль секретаря.

Які умови потрібно створити вдома, щоб виявити здібності дитини:

1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повернутися.

2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

3. Будьте терплячими до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання й теорії дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються Вам дивними й абсурдними.

4. Давайте дитині побути самій і дозволяйте, якщо вона того хоче, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість.

5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з ідеями інших.

6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки; любові, поваги до себе й оточення).

7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб висловлювати свої ідеї словами і перефразовуйте їх таким чином щоб стало зрозуміло оточуючим.

8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих здобутків дитини, уникайте критики перших спроб — хоч якими невдалими вони були б. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

9. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути осуду суспільства.

Типові помилки батьків обдарованих дітей:

* Перевантажують дітей заняттями, танцями, малюванням тощо за рахунок ігор та прогулянок;

* Сприймають здібності дитини як засіб реалізації власних уподобань та нереалізованих прагнень і вимагають від дитини більшого, ніж вона здатна сприйняти/зробити;

* Відводять своєму вундеркінду привілейоване становище в родині, що негативно позначається і на самій дитині, і на інших дітях у сім'ї;

* Долучають дитину до вирішення «дорослих» родинних проблем, чим завдають шкоди її емоційному розвитку;

* Купують надміру інтелектуальні ігри, забуваючи про спортивний інвентар, про необхідність фізичних вправ;

* Не завжди знаходять правильний підхід до дитини, ставлять до неї вимоги, як до дорослої, не вміють досягти взаєморозуміння, встановити щирі, товариські взаємини.

Кiлькiсть переглядiв: 25