НАРОДНІ РУХЛИВІ ІГРИ
"Як дитина бігає та грається, так їй здоров’я усміхається" — саме так каже народне прислів’я. Педагоги і батьки знають, що чим більше дитина рухається, перебуває на свіжому повітрі, тим здоровішою вона росте і краще розвивається.
Народна рухлива гра — невичерпна виховна скриня для патріотичного виховання маленьких українців. Саме в народній грі відображаються темперамент, характер, почуття, побут, звичаї наших пращурів-українців.
Перед тим як запропонувати дітям певну народну гру, вихователь має познайомити їх з історією її виникнення, атрибутами та дійовими особами, розповісти, як у цю гру грали в давнину.
Рухливі народні ігри, як і будь який вид діяльності, прово-
дять відповідно до вікових та психологічних особливостей дітей. Іще немовлятам матусі приказують забавлянки та виконують ручками й ніжками дитини певні рухи ("Кую, кую чобіток", "Сорока-ворона").
Для дітей 2–3-річного віку добирають ігри з простими, коротенькими словами, з нескладним сюжетом. Із віком ігри ускладнюються, урізноманітнюються. Починаючи з 5- річного віку бажано перед початком гри розповідати дітям про неї, про те, чому в неї любили гратися. Проте залишається ще одна важлива умова: усі народні ігри з дітьми будь-якого віку проводяться на позитивній основі, з добрим настоєм!
ПІЖМУРКИ
Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними
рухливими іграми, їхнім національним колоритом; розвивати орієнтацію
в просторі, швидку реакцію, доброзичливі взаємини.
ХІД ГРИ
Вихователь (або дитина) за допомогою лічилки обирають ведучого.
Зразки народних лічилок
***
Сітка, вітка,
дуб, дубки —
поставали козаки,
Шабельками брязь —
вийди, князь.
***
Котилася торба
З великого горба.
А в тій торбі
Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуриться.
***
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь — вийшов князь!
***
Федір, Сидір і Каленик
Збудували тут куреник.
У куренику сидять,
По варенику їдять.
В нас вареників немає,
Хто жмуритись починає?
***
Тікав заєць через міст.
Довгі вуха, куций хвіст,
А ти далі не тікай,
рахувати починай:
раз, два,три — вийди ти!
Ведучий повертається обличчям до дерева (стіни), заплющує очі руками та промовляє віршик, інші діти в цей час ховаються.
Один, два —
Розбігайтесь, дітвора!
Три, чотири, п’ять —
Я вже йду шукать.
Хто не заховався,
Той зразу упіймався.
Більш не буду рахувать —
Один, два, три, чотири, п’ять.
Ведучий починає шукати дітей. Знайшовши когось, ведучий називає його на ім’я і стукає по умовному місці (дерево, стіна, якийсь предмет тощо). Дитина може і себе "застукати" на цьому умовному місці, якщо прибіжить раніше за ведучого. Перший, кого знайшли, стає ведучим.
ЗОЗУЛЯ
Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; розвивати природний слух, орієнтацію у просторі; виховувати чесність, приязні стосунки.
ХІД ГРИ
Дитина сидить на стільчику (високому кубику) спиною до інших дітей, вона — "зозуля". Діти на слова вихователя "По гайочку погуляємо, зозулю пошукаємо" розходяться по всьому приміщенні. Дитина - "зозуля" кує: "Ку-ку, ку-ку!". Діти зупиняються.
За сигналом вихователя одне з дітей кує: "Ку-ку, ку-ку!". "Зозуля" знову повторює: "Ку-ку, ку-ку!" Та сама дитина відповідає зозулі: "Ку-ку, ку-ку!". "Зозуля" повертається і відгадує. Якщо відгадає, ця дитина стає "зозулею". Гра повторюється.
Примітка. Вихователь перед початком гри пояснює дітям, що підказувати не можна, що це нечесно. Вихователь також стежить, щоб діти ходили в різних напрямках і заповнювали весь простір зали.
ВІДГАДАЙ, ЩО МИ РОБИМО
Мета: активізувати знання дітей про види роботи дорослих, професії; розвивати уяву, рухову активність, образне мислення; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; дружні взаємини, позитивне ставлення до народних ігор.
ХІД ГРИ
За допомогою лічилки або за бажанням діти діляться на дві команди. Одна команда домовляється про те, яку роботу чи професію вони будуть показувати рухами, не вимовляючи жодного звука.
Завдання другої команди — назвати, що показують їм друзі. Потім команди міняються ролями.
Примітка. Гра проводиться, поки дітям цікаво. Вихователь може корегувати рухи дітей відповідно до обраної професії.
ЧАКЛУН
Мета: вправляти дітей у спритності, у швидкості бігу; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; чесність, інтерес до народних ігор.
ХІД ГРИ
За допомогою лічилки обирають "чаклуна".
***
За горами, за лісами
cтоїть бочка з пирогами.
Раз, два, три —
а чаклуном будеш ти!
***
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А чаклуном будеш ти!
Чаклун наздоганяє дітей. Кого наздожене й торкнеться, той
"зачаклований". "Зачаклований" завмирає на місці. Інші діти намагаються доторкнутися до нього — "розчаклувати", а чаклун пильнуєйого та намагається "зачаклувати" інших. Гра закінчується, якщо "зачаклована" більшість дітей або "чаклун" дуже стомився.
МАК
Мета: розвивати всі групи м’язів; закріплювати знання про послідовність сільськогосподарських робіт, способи вживання продуктів сільськогосподарської праці; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; працелюбність, інтерес до народних ігор.
ХІД ГРИ
Діти стають у коло, одна дитина — посередині. Діти йдуть по
колу та примовляють:
Маки, маківочки,
Золотії голівочки!
Будемо мак оббивати,
Пиріжечки випікати.
Далі питають у дитини посеред кола:
— Чи поспів мак?
— Ще тільки орю! — відповідає дитина та імітує відповідні рухи.
Діти повторюють питання, а дитина по черзі дає наступні відповіді та імітує відповідні рухи:
— Ще тільки сію.
— Ще тільки заволочую.
— Ще тільки прополюю.
— Ще тільки поливаю.
Потім відповідає:
— Поспів!
Усі діти імітують такі дії: зривають голівки маку, вибивають, ліплять пиріжки та їдять. Гра повторюється за бажанням дітей.
СКЛАДИ КВІТКУ ДО ВІНОЧКА
Мета: сприяти фізичному розвитку дітей; поглибити та закріпити знання дітей про український національний оберіг — віночок, про квіти, з яких його плели;
виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом, інтерес до народних ігор.
Обладнання: паперові серединки квітів певного кольору, по 6 пелюсток до кожної серединки того самого кольору.
ХІД ГРИ
Серединки квітів розкладені по колу, а пелюстки розсипані довільно. Діти за сигналом піднімають пелюстки та розкладають навколо серединок відповідно до кольору.
ОТАМАНЕ
Мета: вправляти дітей у швидкому бігу; продовжувати знайомити з устроєм козацького війська; виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з народними рухливими іграми, їхнім національним колоритом; чесність, сміливість, інтерес до народних ігор.
ХІД ГРИ
Гру бажано проводити на м’якому ґрунті, піску, траві. У неї грають переважно хлопчики, але й сміливі дівчата грають у цю гру з задоволенням.
Діти діляться на 2 рівні команди — коші. Якщо одна дитина зайва, то вона може приєднатися до тієї команди, де більше дівчаток. Кожний кіш обирає собі отамана. Коші стають один навпроти одного на відстані та беруть одне одного за руки. Відстань може варіюватися, але не більше ніж 3 м, щоб не було великого розгону руху.
Отамани починають діалог:
— Отамане, отамане, чи буде війна?
— Ні!
— А чому?
— Війська замало!
— Так відбий!
Після цих слів отаман, якому запропонували відбити військо, обирає якогось козака. Обраний біжить до протилежного коша та намагається розбити зчеплені руки дітей. Якщо йому це вдалося, він обирає одного із дітей, руки яких розчепив, і забирає до свого коша. Якщо руки розчепити не вдалося, то дитина залишається в цьому коші. Діалог повторюється, тільки тепер його починає другий отаман.
Гра закінчується, коли в одному з кошів залишається лише
отаман.
Примітка. Під час цієї гри діти повинні дотримуватися пев-
них правил.
1. Діти в кошах повинні стояти на певній відстані одне від одного, щоб було де пробігати гравцеві другої команди.
2. Одну й ту саму дитину не можна двічі підряд посилати до другого коша.
3. Якщо дитина лишається в іншому коші, вона повинна грати чесно й не піддаватись гравцям зі своєї попередньої команди.
СПОРТИВНО-ПАТРІОТИЧНІ ІГРИ
Запропоновані далі патріотичні ігри обов’язково треба проводити в дошкільному закладі. Усі два тижні підготовки та хвилини або години самої гри суттєво змінюють дошкільника, роблять його дорослішим, більш самодостатнім, дисциплінованим, значно розширюють його знання про побут і культурну спадщину наших пращурів. Крім того, ці ігри сприяють соціалізації й розвивають уміння та потребу піклуватися про всіх членів своєї команди. Така діяльність згуртовує та об’єднує. І це не кажучи про здоровий спосіб життя, що його прищеплюють патріотично-спортивні ігри. Саме так педагог має можливість сформувати повноцінну соціальну особистість.
ПОСВЯТА В КОЗАЧАТА
Мета: виховувати повагу до козаків (військових, які захищають свою Батьківщину); патріотичні почуття на основі знайомства дитини з побутом і традиціями козаків, їхньою відданістю Україні, українському народові; сприяти фізичному розвиткові дошкільнят.
Підготовча робота: бесіди на патріотичні теми перед початком гри; заняття, присвячене ознайомленню з козацтвом; читання дитячої художньої літератури про козаків; вправляння в роботі з мапою; вивчення на музичних заняттях козацьких пісень, вправляння у крокуванні під відповідний музичний супровід; козацькі танці; на ранковій гімнастиці слід розучити відповідний комплекс загальнорозвивальних вправ.
ХІД ГРИ
Група дітей ділиться на два загони, у кожному обирають отамана. Вихователь (або запрошений дорослий) — гетьман, який запитує в дітей, що вони знають про козаків, чому їх усі шанують та поважають, а потім пропонує дітям пройти посвячення в козачат. Для цього дітям треба здолати кілька перепон та витримати випробування.
Кожна команда отримує мапу, на якій показано місце, де зберігаються козацькі прапори. На мапу мають бути нанесені об’єкти, які діти вже бачили раніше. Перепони роблять штучно або використовують природний рельєф майданчика.
Після цього прапори вставляють у підставки і проводять іще кілька ігор.
"Пройти через болото" — пройти через кілька обручів (можуть брати участь і дівчата, і хлопчики).
"Перенести козацьку чайку через мілину" — паперову форму човна переносять 5–6 дітей (лише хлопчики).
"Напоїти коней". Атрибути для гри: 2 великих відра з водою (або якісь інші посудини), 2 великих порожніх відра, 2 пластикових невеликих відра.
Діти стають у 2 колони, отаман бере невеличке відро.
Мета гри — перенести воду з повного відра в порожнє. Учасники команд роблять це по черзі. Перемагає команда, яка перенесе більше води.
У грі можуть брати участь і дівчата, і хлопчики.
У перервах між іграми можна запропонувати дітям заспівати пісню про козаків, дівчатам — затанцювати веселого таночка.
Для більш ефектного проведення цієї гри бажано використати українські народні костюми, козацькі атрибути.
Наприкінці гри гетьман визначає переможців, хвалить усіх учасників гри та посвячує хлопчиків у козачата (наприклад, вручає іграшкові шаблі), дівчат — у козачки (роздає віночки). Можна закінчити гру загальним танком на вибір педагога.
КОЗАЦЬКІ РОЗВАГИ
Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з побутом і традиціями козаків, їхньою відданістю Україні, українському народу.
Гру можна організувати у спортивній (музичній) залі або спортивному майданчику. Дітям належить пройти через кілька перепон, які можна створити (враховуючи рельєф майданчика закладу) з підручних засобів: обручів, кубиків, м’ячів, канату, гімнастичних лав тощо.
Діти діляться на дві команди. Після того, як усі учасники здолають перешкоди, визначається переможець.
САДІННЯ КАРТОПЛІ
Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дитини з побутом і традиціями українського народу.
Обладнання: іграшкова лопата, гімнастичний обруч, круг із зеленого паперу за роз-
міром обруча, картопля.
Гру бажано організувати на спортивному майданчику або просто на подвір’ї. Дітям загадують загадку про картоплю:
Викопала кущ лопата —
Яблучок у нім багато,
Овальних та коричневих,
З малесенькими вічками.
Знадобляться нам вони
На пюре та деруни. (Картопля.)
Вихователь обговорює з дітьми значення картоплі для харчування, здоров’я українців.
Діти діляться на дві команди, між ними проводиться змагання.
1. Перші дві дитини несуть лопату та обруч — "город". Потім повертаються до команди.
2. Інші учасники приносять по одній картоплині.
3. Решта учасників несуть вирізаний із зеленого паперу круг за розміром обруча. Ним накривають обруч — "закопують картоплю".
Після завершення гри визначають переможців — тих, хто виконав завдання швидше, та смакують страви з картоплі.